Сенькови Михайло та Вікторія

Ця історія зворушить кожного, адже вона розповідає про справжні любов і віру. Вона розповідає про родину, яка врятувала маленького єврейського хлопчика своїми такими простими, але водночас і неймовірно небезпечними та людяними діями. Історія про те, як пара ризикувала своїм життям заради чужої для них дитини…

Селяни Михайло Сеньків і його дружина Вікторія жили в с. Тлусте (нині – Товсте Тернопільської області). Вони були глибоко віруючими християнами. Нацистська політика терору та геноциду на Тернопільщині здійснювалася насамперед проти євреїв, українських та польських націоналістів, комуністичних активістів і службовців, військовополонених. Для реалізації плану винищення діяла розгалужена система місць примусового утримання.

У травні 1943 р. Сенькови відкрили двері свого будинку 9-річному Песаху Кацу. На самому початку окупації Песах втратив батьків. На початку червня 1943 р. він втік із гетто в с. Тлусте, яке незабаром було знищене. Хлопчик сподівався знайти притулок у кого-небудь із селян. Першим будинком, у двері якого він постукав, був будинок родини Сенькових. Коли ситуація в місті була спокійною, йому дозволялося вільно пересуватися по будинку і двору. Песах грав із дочкою Михайла та Вікторії Орестою, яка була на два роки молодшою, і навіть виводив корів на пасовище. Песах ховався тільки тоді, коли німці проводили в окрузі обшуки. На ці випадки Сенькови приготували для нього спеціальне укриття в підвалі будинку. Там постійно був запас води, їжі і відро на випадок, якщо йому доведеться терміново сховатися.

Сусіди подружжя знали про те, що хлопчик живе в їхньому будинку, але вони думали, що він – родич господарів. Незважаючи на те, що сім’я Сенькових прекрасно розуміла небезпеку, яка нависла над ними через переховування єврейського хлопчика, вони ставилися до нього з любов'ю.

Песах Кац прожив в їхньому будинку аж до березня 1944 р., коли ці території були звільнені від нацистів, і покинув місто із загоном Червоної армії. Командир загону пообіцяв хлопчикові довезти його до Чернівців, де той сподівався знайти родичів. Пізніше Песах Кац перебрався до Румунії, а звідти до Ізраїлю і втратив зв'язок із сім’єю Сенькових. Його спілкування з рятівниками відновилося лише в 1992 р., коли він відвідав Товсте і знайшов дочку Сенькових Оресту.

19 липня 1995 р. Яд Вашем удостоїв Михайла й Вікторію Сенькових почесного звання «Праведник народів світу».